2020-04-25

Фінансовий моніторинг сьогодні актуальний для фінансових установ, як ніколи

Згідно з нашим оглядом діяльності НБУЗаходи впливу НБУ в 2019 році. Судова практика. Тренди. Прогнози”, середня сума штрафу за порушення правил фінансового моніторингу в 2019 році становила 2 720 284 грн., а загальна сума штрафів, яка була застосована НБУ до банків в 2019 році становить 52 685 400 грн.

Цей детальний аналіз є першим постатейним юридичним аналізом нового Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”(Закону про фінансовий моніторинг), який міститься у вільному доступі.

При цьому, основний фокус нашої уваги був саме на аналізі нововведень, змін до критично важливих статей і на проблематиці, з якою можуть зіткнутися відповідальні працівники під час практичного застосування нового Закону.

Вважаємо, що 2020 рік буде роком перевірок стану систем запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом і управління ризиками, як для банків, так і для небанківських фінансових установ, зважаючи на те, що:

  • у регулятора, вірогідно, наявний “відкладений попит” на проведення AML перевірок (враховуючи пандемію);
  • 28.04.2020 року набрав чинності новий Закон;
  • “Закон про спліт” (№ 79) набирає чинності, як і планувалося 01.07.2020 року.

Новим Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” були запроваджені значні позитивні зміни, серед яких:
фактичне запровадження “ad hoc” (кейсового) звітування СПФМ;
застосування ризик-орієнтованого підходу під час проведення фінансового моніторингу;
істотні зміни у виявленні та звітуванні про порогові фінансові операції (4 ознаки фінансових операцій замість 17 та підвищення порогу звітування до 400 000 грн);
фактично “примусова” актуалізація інформації про кінцевих бенефіціарних власників клієнтів в ЄДРПОУ;
наближення термінології Закону та її суті до міжнародної в частині CDD (SDD/EDD) (simplified/enhanced customer due diligence)
введення в обіг принципу “невідворотності” покарання та “переконливості” заходів впливу за порушення законодавства у сфері AML.

В той же час, текст деяких статей нового Закону про фінансовий моніторинг залишає більше запитань, ніж відповідей. До найбільш “чутливих” недоліків нового Закону можливо віднести наступні:
наявність численних оціночних (та досить суб’єктивних) понять без їх достатньої конкретизації та юридичної визначенності (“належна перевірка”, “дієві процедури”, “зменшення частоти”, “надання розуміння”, “пропорційність виявленим ризикам” тощо);
неоднозначним є визначення таких понять як “контроль” та “вирішальний вплив (прямий та непрямий” для цілей фінансового моніторингу;
тягар доказування “по-новому”: саме СПФМ повинен бути здатним довести перевіряючим, що його рішення, зокрема, щодо оцінки ризиків, здійснення належної перевірки, моніторингу тощо, ґрунтуються на змістовних фактах та результатах належного аналізу;
визначення “віртуального активу” занадто широке і не містить важливого застереження про те, що віртуальні активи не включають цифрові вираження фіатних валют, цінних паперів та інших фінансових активів, які вже
охоплені
рекомендаціями FATF;
критерії для кваліфікації операцій клієнтів в якості “складних”, “незвично великих” чи проведених “у незвичний спосіб” в Законі відсутні;
терміни “ступінь моніторингу ділових відносин” і “очевидна законна мета” також не отримали юридичних визначень, що може ускладнити практичне застосування СПФМ посилених заходів перевірки під час фінансового моніторингу;
Закон не дає відповіді на важливе запитання щодо відповідальності банку у разі відмови клієнту у відкритті рахунку, оскільки не містить окремого застереження про відсутність цивільно-правової відповідальності банку за таку відмову (як це передбачено для замороження активів чи зупинення фінансових операцій);
суб’єкти державного фінансового моніторингу можуть отримати фактично необмежені дискреційні повноваження під час тлумачення “неоднозначних” понять Закону під час проведення AML перевірок

В цій презентації ми аналізували такі питання, як

  1. Нові терміни, введені в обіг
  2. Суттєві зміни правил фінансового моніторингу для груп
  3. Система фінансового моніторингу відповідно до вимог нового Закону
  4. Імплементація ризик-орієнтованого підходу та її наслідки
  5. Нові завдання та обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу
  6. Порогові та підозрілі фінансові операції
  7. Належна перевірка, спрощені та посилені заходи перевірки
  8. Відмова від встановлення ділових відносин та зупинення фінансових операцій

 

Презентація “Детальний аналіз Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. Частина 1″
(натисніть на посилання, щоб відкрити чи завантажити)